ВИНОВАТ, ВИНОВАТИЙ, А, Е.

Виноват, виноватий, а, е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Ном. № 4055. Нехай на себе жалкує виноватий. Ном. № 7067. 2) Должный, должникъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 173.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВИНОВАТЕ, ТОГО, →← ВИНО, НА,

T: 12